Радехов

Радехів – невеличке містечко у північно-східній частині області на вододілі двох морів - Балтійського та Чорного. По території Радехівщини проходить головний європейський вододіл. Північно-західна частина належить до басейну Вісли, південно-східна до Дніпра.

Першою писемною згадкою про Радехів довго вважався запис у актовій книзі, датований 1493 роком. Однак місцевими краєзнавцями виявлено більш ранній документ 1472 року, який засвідчує, що Радехів належав до Лопатинського повіту Белського воєводства.

У середновіччі через Радехів пролягали важливі торговельні шляхи: Волинський, який з'єднував Львів з Луцьком та Сокальський, що йшов із Кременця до Сокаля.

На Радехів і його околиці часто нападали чужинці. У 1578 р. татари спалили й спустошили місто і навколишні села, а восени 1621р. кримська орда хана Дженібега Гінея знову зруйнувала цю місцевість.

Радехів, як місто, вперше згадується у актових записах 1730 р. Воно стало центром великої магнатської латифундії графа Вільгельма Міра. У 1772 році територія Радехівщини включена до Золочівського округу. У другій половині 19 століття велика земельна латифундія переходить у володіння до графа Бадені – маршалка галицького сейму. Він став власником понад половини сучасної території району. Граф розбудував палац в Радехові, розширив парк, збудував оранжерею. У 1922році завдяки графу Бадені було створено приватну освітньо-виховну гімназію, учні якої випускали газету "Клич молодості

Кінець 19 - поч. 20 ст. Позначився зростанням політичної й релігійної активності радехівчан. Тут утворилося Товариство апостола Павла, Братство Найсвятіших Тайн, товариство "Сільський господар", "Братство тверезості", філія "Руського товариства педагогічного". Протягом 16 років діяло "Грошове товариство друзів шкільної дітвори". У 1897 році засноване товариство "Просвіта", а в 1873р. – товариство ім. Т. Шевченка.

Земля Радехівщини славиться іменами:
М. Шашкевича – українського поета, демократа і просвітника;
О. Мишуги – оперного співака світової слави, який похований в рідному селі Новий Витків;
С. Мудрика – одного з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери , члена центрального проводу ОУН в діаспорі;
С. Смаль-Стоцького – вихідця із села Немилів, професора Чернівецького університету, голова бойової управи Січових стрільців, посла ЗУНР у Празі;
О.Туринського – письменника;
Т.Микитина – сучасного українського письменника.